План  лекції:

1. Справжні мухи.
2. Кімнатна муха.
3. Корівниця, або польова муха.
4. Осіння муха-жигалка.
5. Південна коров'яча жигалка
6. М'ясні, або падальні, мухи
7. Синя м'ясна муха.
8. Зелена м'ясна муха.
9. Сіра м'ясна муха.
10. Ветеринарне значення мух.
11. Заходи боротьби і профілактики.
12. Гнус.
а). Гедзів. 
б). Мокреці
в). Москіти
г). Комар
13. Заходи боротьби з гнусом.
Література: Л.5, с.195 – 204
Зміст лекції.
1. Зоофільні мухи 
Мух називають зоофільними тому, що вони екологічно і біологічно пов'язані
з сільськогосподарськими тваринами. Мухи завдають великих збитків
тваринництву, спричиняють зниження надоїв у корів та приростів у телят і
свиней, погіршення санітарної якості тваринницької продукції, а також
псування кормів. При масовому на-паді мух-жигалок на велику рогату
худобу (сотні паразитів на тварину) молочна продуктивність тварин
знижується на 10—15%. 
Мухи відносять до ряду двокрилих (Diptera), підряду коротковусих
(Brachycera) комах. Всього відомо 67 родин, але ветеринарне значення
мають: справжні мухи (родина Muscidae), м'ясні, або падальні, мухи
(родина Calliphoridae), сірі м'ясні мухи (родина Sarcophagidae).

Справжні мухи. Тіло здебільшого сірувато-буре або чорне, завдовжки 4—15
мм. Тіло вкрите волосками і щетинками. Голова напівкуляста з великими
фасетковими очима. Хоботок у некровосисних мух лижучого типу, у
кровосисних — колючо-сис-ного типу. Грудний відділ несе на собі 3 пари
кінцівок, пару крил і жужжальця. Більшість мух цієї родини належать до
яйцекладних і некровосисних. Личинки справжніх мух розвиваються в гною,
гниючих речовинах, інших місцях, багатих на органічні речовини. Личинки
живляться органічним субстратом, в якому знаходяться, а окрилені мухи —
харчовими продуктами, що розкладаються, фекаліями, деякі — кров'ю
(жигалка).
Кімнатна муха (Muscadomestica) має попелясто-сіре тіло завдовжки 6—7
мм, ро-товий апарат лижучо-сисного типу. Самка відкладає понад 150 яєць у
гній, вбиральні, гниюче сміття. Розвиток до дорослої стадії триває 1,5—3,5
тижня. Доросла муха живе близько місяця. 
Корівниця, або польова муха (Muscaautumnalis) за розміром тіла і будовою
хоботка подібна до кімнатної мухи. В неї світло-сірий колір кутикули, на
черевці є темно-сірі плями. Вона живиться слизом, який витікає з очей та
ніздрів великої рогатої худоби. Яйця відкладає в свіжі коров'ячі фекалії. Цей
вид мух є одним із проміжних живителів телязій.
Осіння муха-жигалка (Stomoxyscalcitrans) зовні нагадує кімнатну муху, але
має штикоподібний хоботок, який не втягується в голову, на черевці є великі
темні плями. Живиться кров'ю тварин, Розвиток мухи-жигалки проходить
протягом 4—6 тижнів. Виплоджується у гною.
Південна коров'яча жигалка (Liperosiatitillans) має тіло завдовжки до 3 мм,
за-барвлене в жовто-бурий колір. Самки відкладають яйця в свіжі фекалії

великої рогатої худоби. Мають ротовий апарат колючо-сисного типу,
живляться кров'ю.
М'ясні, або падальні, мухи мають тіло завдовжки 7—13 мм, густо вкрите
волосками та щетинками і забарвлене в яскравий колір. Здебільшого
яйцеродні. Некрово-сисні. Вилуплюються в трупах тварин, м'ясних та рибних
продуктах, помийних ямах, гниючих овочах та фруктах. 
Синя м'ясна муха (Cailiphoraerytrophala) має тіло темно-синього кольору з
мета-левим полиском, густо вкрите волосками і щетинками, завдовжки до
8—13 мм. Черевце з білуватим нальотом, груди чорні, нижня частина голови
червонувата. Яйця самки відкладають на м'ясо, рибу, молочні продукти, а
також на групи тварин, гниюче сміття та в убиральні. 
Зелена м'ясна муха (Luciliasericata) має тіло завдовжки 7—9 мм, металево-
зеленого забарвлення, з бронзовим полиском червоні очі. Яйця самка
відкладає в трупи тварин, на м'ясо, рибу, гниючий субстрат та екскременти. 
Сірі м'ясні мухи поширені переважно в степових районах країни, де часто
спричи-няють міази (зачервлення; ран) у тварин. Довжина тіла мух цієї
родини 10—15 мм. Тіло сірого кольору з чорно-білим шаховим малюнком на
черевці. Некровосисні. Більшість серед них живородні.
Сіра м'ясна муха (Sarcophagacarnarial) завдовжки до 12—14 мм, колір тіла
сірий, очі червоні, на верхньому боці грудей є світлі повздовжні смужки.
Лапки з волосками. Самки відкладають личинки в трупи, м'ясні відходи,
гниючі органічні рештки та екскременти. 
Ветеринарне значення мух. У тваринницьких приміщеннях та на пасовищах
мухи турбують тварин, спричиняють зниження продуктивності. При
значному нападі мух удої знижуються на 10—20%, жирність молока — на
0,1%, прирости — 100—150 г на добу. На хоботку, лапках, крильцях,
щетинках мухи механічно переносять і довгий час зберігають в органах
травлення велику кількість збудників заразних хвороб. Некровосисні мухи
переносять яйця гельмінтів (наприклад аскарид, волосоголовців та ін.),
бактерій черевного тифу, дизентерії, паратифу, холерного вібріону.
Кровосисні мухи переносять збудників сибірки, бешихи свиней, анаплазмозу
та ін. Личинки падальних і сірих м'ясних мух часто псують м'ясні, рибні та
молочні продук-ти, деякі з них, наприклад личинки вольфартової мухи,
спричиняють тяжкі захворювання — міази (зокрема, вольфартіоз), які часто
призводять до загибелі тварин. Коняча жигалка та корівниця є проміжними
живителями, відповідно: парафіляріозу коней та теляріозу великої рогатої
худоби.