План  лекції:
1. Визначення захворювання.
2. Характеристика збудника.
3. Цикл розвитку збудника.
4. Епізоотологічні дані захворювання.
5. Патогенез.
6. Клінічні ознаки хвороби.
7. Патологоанатомічні зміни.
8. Діагноз хвороби.
9. Лікування та профілактика хвороби.
Література: Л.5, с.261 - 266
Зміст лекції.

Токсоплазмоз тварин
1. Токсоплазмоз — антропозоонозне захворювання, що викликається
внутрішньоклітинним паразитом Toxoplasma gondii з
родини Eimeriidae, підродини Isosporinae.
Це захворювання має велике соціальне значення, оскільки хворіють люди і в
них уражується нервова, ендокринна і лімфатична системи, народжуються
неповноцінні діти.
Токсоплазмоз реєструють у багатьох країнах світу, є випадки захворювання і
в Україні.
2. Збудник. Toxoplasma gondii паразитує в організмі тварин і людей у вигляді
трофозоїтів або цист.
Трофозоїт акроподібної або півмісячної форми. Довжина паразита 4—10
мкм, ширина — 2—5 мкм.
Розмір цист 30—100 мкм, всередині знаходяться мерозоїти. При великому
збільшенні паразита (електронна мікроскопія) помічають на передньому
кінці коноїд. Від коноїда відходить 12—16 фібрил і 14 токсонем. У задній
частині токсоплазми розташовані мітохондрії. Спереду ядра міститься апарат
Гольджі, всередині ядра -ядерце.

Токсоплазми локалізуються в ретинуло-ендотеліальних клітинах, в різних
клітинах органів і тканин, головному мозку, в м'язі серця, селезінці, клітинах
печінки, легень, скелетних м'язах і в інших місцях.
3. Життєвий цикл. Він складається із ендогенного і екзогенного етапів
розвитку.
Ендогенний має дві основні фази — безстатеве розмноження, яке проходить
в організмі проміжного живителя (тварини всіх видів і людина) і статевого
(кишковий), що проходить в організмі дефінітивного живителя (коти та інші
види котячих). Строк розвитку паразита в кишечнику від спорозоїта до
ооцисти 7—10 днів. Ооцисти мають ізоспороїдну будову.
При потраплянні зрілої ооцисти в організм проміжного живителя
(мишоподібних гризунів, сільськогосподарських і диких тварин та людини)
звільнені спорозоїти перетворюються в трофозоїти (проліферативна стадія).
Трофозоїти багаторазово зазнають поділу шляхом внутрішнього
брунькування і утворюються цисти.
Вони круглої форми і сягають до 100 мкм. Цисти містять велику кількість
цистозоїтів і локалізуються в різних тканинах організму, але частіше в м'язах
діафрагми, серця та головного мозку.
В організмі проміжних живителів утворення цист токсоплазм триває 1—3
тижні.
Спорогонія відбувається в навколишньому середовищі. Ооцисти виходять із
фекаліями котів. Свіжовиділена ооциста містить один споробласт. В
навколишньому середовищі при сприятливих умовах ооцисти спорулюють,
після чого в кожній із них утворюються дві спороцистиі в кожній спороцисті
— по чотири спорозоїти. Спорогонія триває 4—10 днів і ооцисти стають
інвазійними. Зараження токсоплазмозом людини і сільськогосподарських та
диких тварин відбувається при проковтуванні зрілих ооцист.
4. Епізоотологічні дані. Токсоплазмоз відносять до природно-вогнищевих
хвороб. У цієї хвороби широке коло живителів — сільськогосподарські та
дикі тварини, птиця, гризуни. На токсоплазмоз хворіє людина. Проміжні
живителі — савці і птиця, а також людина; зарахуються ооцистами від котів.
Трофозоїтами і цистами інвазуються аліментарно — при вживанні
недостатньо термічно обробленого м'яса, через пошкоджену шкіру при
роботі із інвазійним матеріалом, через кліщів-переносників, в яких
зберігаються тривалий час токсоплазми. Із організму хворої тварини
токсоплазми виділяються різними шляхами (із слиною, виділеннями із очей і
носа, статевих шляхів, сечею і молоком).

Захворювання поширене скрізь, бувають ензоотичні спалахи і значна
смертність тварин.
5. Клінічні ознаки. Перебіг хвороби гострий, підгострий, хронічний і
безсимптомний. Інкубаційний період коливається від кількох днів до 1,5 міс.
Розрізняють токсоплазмоз уроджений і набутий.
Уроджений збудник передається від матері до плоду, що призводить іноді до
абор-тів, народження нежиттєздатного приплоду.
При набутому токсоплазмозі тварини заражуються аліментарним або іншим
шляхом.
При гострому перебігу спостерігається гарячка, тварини відмовляються від
корму, проявляються блювота, проноси, згодом розвиваються ознаки
ураження нервової системи: парези і паралічі кінцівок, порушується зір.
З'являються слизувато-гнійні виділення з ніздрів і очей. Корови збуджені, як
при сказі. У свиней, овець кривава сеча, різко знижується температура тіла і
вони гинуть. При гострому перебігу інку-баційний період становить 2—5
днів.
При підгострому перебігу інкубаційний період триває до 10 днів.
Спостерігаються ті ж симптоми, що й при гострому, але виражені слабше.
Тварини виснажуються, у деяких спостерігаються нервові явища. Вагітні
тварини абортують.
Хронічний перебіг токсоплазмозу характеризується короткочасною
гарячкою, виснаженням, періодичними розладами нервової системи і
травлення. Хронічно хворі іноді через 2—3 місяці гинуть або ж у них
зникають клінічні ознаки і вони залиша-ються небезпечними
паразитоносіями. При безсимптомному перебігу клінічні ознаки відсутні, хоч
в організмі є паразити.
6. Патологоанатомічні ознаки. При гострому перебігу хвороби в трупі
проміжних живителів відзначають збільшення селезінки, печінки,
лімфатичних вузлів, на їх повер-хні виявляють некротичні вузли.
Спостерігаються також набряк і запалення легень.
При підгострій формі — геморагічний гастроентерит, в головному мозку
крововиливи і окремі ділянки мозку розм'якшені.

7. Діагноз. За життя сільськогосподарських тварин токсоплазмоз
діагностують шля-хом дослідження мазків із пунктату лімфатичних вузлів та
мазків крові, а також на підставі результатів серологічних реакцій.
Котів обстежують на предмет виявлення в фекаліях ооцист методом
Фюллеборна або Дарлінга.
Посмертно для встановлення діагнозу готують мазки із плевральної та
перитоне-альної рідини, мозку та інших уражених органів.
Токсоплазмоз необхідно диференціювати від лептоспірозу, лістеріозу,
бруцельозу, чуми собак і бореліозу птиці.
8. Лікування та профілактика.  Для проміжних живителів, тобто
сільськогосподарських тварин і людини, не розроблене.
Котам призначають хімкокцид у дозі 0,024 г/кг маси тіла з кормом один раз
на день три дні підряд, а потім 25 днів профілактичну дозу — по 0,012 г/кг
маси тіла.
Не допускати на ферми, кормоцехи котів; бродячих собак і котів, що
позитивно реагують на РСК, знищують.
Хворих сільськогосподарських тварин вибраковують і забивають. М'ясо від
них використовують після доброї термічної обробки. Молоко пастеризують.
Людям, що займаються обробкою м'ясних продуктів, слід берегти шкіру рук
від травм. Це стосується також і тих людей, які мають справу із трупами
тварин та надають хворим тваринам допомогу при родах.
Абортовані плоди знищують, а приміщення піддають дезинвазії 10%-ним
їдким натрієм або 2~3%-ним розчином хлорного вапна.
Серед працівників тваринництва, м'ясокомбінатів, утильзаводів і лабораторій
систематично проводять санітарно-освітню пропаганду.